-
Перші відомості з архіву:
1930 рік
На околиці міста за адресою: Зміївське шосе, 121 знаходилась амбулаторія при 3-й поліклініці, яка на той час працювала.Амбулаторія розташовувалася в одноповерховому будинку барачного типу. Перший завідувач – Мендельсон А. Д.
1937 рік
В будівлі амбулаторії відкрита Качанівська робоча поліклініка зі стаціонаром і з філіалом за адресою: пров. Плеханівський, 3-а. Головним лікарем призначений Гринев Георгій Семенович.
-
Будівля поліклініки мала привабливий вигляд, ганок з мармурових плит з 2-ма колонами. Для прийому хворих було 8 кабінетів і аптека. У поліклініці працювали фахівці: педіатр, терапевти, зубний лікар, хірург, гінеколог.
Хворих обслуговував фельдшер Кохан В. Н., котрий на дальні виклики їздив на бричці з кучером.
Завідувала поліклінікою Мизнікова Марія Абрамівна.
Стара будівля поліклініки -
У дворі побудований в цьому ж 1937 році 2 поверховий корпус стаціонару. На І-му поверсі розташовувались гінекологічне та пологове відділення, на ІІ-му – хірургічне та терапевтичне.
Побудований одноповерховий будиночок дитячої консультації с пофарбованими білою фарбою 3-ма кабінетами. Побудована пральня.
Терапевтичний корпус стаціонару
-
1940 рік
Рішенням виконкому Харківської міськради від 8 березня 1940 р. створено Комінтернівський район.
1941 рік
Під час бомбардування міста Харькова приміщення дитячої консультації було знищене.
24 жовтня 1941 р. німецькі окупанти зайняли Харків. Корпус стаціонару використовувався під житло німецьких солдат, а поліклінічний корпус використовували під стайню.
Поліклініку перевели по адресу: Зміївське шосе, 144 (в даний час – гуртожиток панчішної фабрики), де працювали хірург Сиромятнікова О.С. и терапевти Г.Н. Немкін и В.С. Калашніков.
1943 рік
25 серпня, відразу після визволення Харкова почався ремонт поліклініки за первісною адресою. Розпорядженням міського відділу охорони здоров’я Качанівська робоча поліклініка перейменована в 13-ту поліклініку. Головним лікарем був призначений Калашніков В.С., потім Вензель-Крензель В.І.
Відкритий згідно рішення засідання робіткому Харківських комунальних електричних доріг 2 січня 1922 р. здравпункт ХТТУ став філіалом лікарні.
Постановою Ради народних коміссаров и ЦК ВКП(б) №1974 от 13.12.1943 р. було затверджено штатний розпис поліклініки на 11 чол. і встановлені посадові оклади. Вперше призначені нічні чергування по 2 людини.
Співробітники лікувального закладу брали участь в прищеплювальної кампанії населения, допомагали в лісозаготівлях.
Разпорядженням РБО № 277 от 1.12.1943 р. поновлюється робота стаціонару. Головним лікарем 13-й лікарні призначається Гончарова А.Д.
1944 рік
Головним лікарем по черзі працюють Мальчик Е. X. і Кириченко Н. І. З грудня 1944 року по 1947 рік — Єременко А. К.
Вперше починають проводитися лабораторні дослідження і обслуговування населення за дільничним принципом (Верещаківка, Косолаповка, Диканівка, Олейніковка).
У зв’язку зі значним зростанням захворювань паразитарними хворобами були організовані подвірні обходи з обстеження та виявлення хворих на тиф, малярію, коростою, завошивлених та ін. інфекційних хворих.
Почали працювати 13 медпунктів на підприємствах: 14-й цегельний завод, лікеро-горілчаний завод, лісозавод, панчішна фабрика, трамвайний трест, 7 РУ, комбінат ім. Щорса, Госмилзавод, 12-й цегельний завод, Вторчермет, Велозавод, Хліб-містечко, 1-е будуправління.1945-1946 рр
У 1945 році додається медобслуговування заводу алюмінієво-бронзових сплавів, 222 заводу «Серп і Молот», ремісничого училища № 7.
Розпочато проведення протидифтерійних і віспяних щеплень неорганізованим дітям.
У стаціонарі працюють хірургічне, пологове та терапевтичне відділення з цілодобовими чергуваннями лікарів. Відкриваються медпункти на 3-му хліб-заводі, крупзаводі, заводі холодильних машин, ремонтно-механічному заводі.
1947 рік
Згідно наказу ГЗО від 30.06.1947 р. 13-а поліклініка зі стаціонаром була перейменована в міську лікарню №13.
Головним лікарем призначений Козин І. І.
Головний лікар Козин І. І. та Головний лікар Ломоносов А.М.
-
У поліклініці було організовано 8 лікарських дільниць.
В лікарні на підставі розпорядження ГЗО від 14.08.1947 р. розгорнуто інфекційне відділення на 60 ліжок. Завідувачем відділення призначений лікар Грінвальд.
Відкрито медичні пункти на Холодокомбінаті, “Червоному кондитера”, силикатном заводі, ФЗО № 3 та в дитячих установах (д/садок № 54, 97, 13, 23, 28).1948 рік
Наказом ГЗО від 16.04.48 р. в лікарні ліквідується інфекційне відділення. Всі лікарняні ліжка переводяться на обслуговування соматичних хворих. Відкриваються хірургічне, терапевтичне та акушерсько-гінекологічне відділення. Створено архів.
Триває робота із залученням громадськості, школярів і міліції щодо профілактики малярії (обробка комарів на зимівниках) ведеться облік осіб що виїжджали в епідемічні осередки.1949 рік
Відкриваються додаткові медпункти з роботою в 3 зміни на заводі 222, БМУ-5, ремонтно-механічному заводі. З січня в поліклініці організований прийом урологічних хворих.
22.02.1949 р. головним лікарем призначаеться ЛОМОНОСОВ А.М.1950 рік
Разпорядженням ГЗО №49 від 17.02.50 р. в стаціонарі відкрито дитяче відділення на 15 соматичних ліжок. Завідувачем відділення призначена Дайбог Е. І.
З 1.11.1950 р. відкриваються стоматологічний і зубопротезний кабінети.1951 год
Розпорядженням ГЗО організований лікарняна рада, 1-е засідання, котре відбулося 13 березня 1951 р.
9 травня 1951 г. розпорядженням ГЗО відкритий кабінет інфекційних захворювань (КІЗ).
З 12 по 26 листопада проводиться масовий рейд по боротьбі с паразитарними інфекціями і в першу чергу — тифами.
03.10.1951 р. головним лікарем призначений Чепиженко А.Г., а Ломоносов А. М. переведений головним лікарем 2-ї міської лікарні.
На демонстрації. Головний лікар Чепиженко А. Г. (в центрі) з співробітниками -
1952-1957 рр
Проводиться масовий огляд організованого і неорганізованого населения для виявлення захворювань трахомой. У повному обсязі ведуться профілактичні заходи, санітарно-просвітня робота.
У поліклініці проводиться перерозподіл ділянок.
З 19.11.52 р. по 1956 р. головним лікарем працювала Культова Л.Ф., з 1956 р. – Денисова В.В. Начмедом лікарні з 1953 р. по 1976 р. була Солонько Людмила Андріанівна.
1958 рік
Наступні 30 з гаком років лікувального закладу нерозривно пов’язані роботою головного лікаря, талановитого керівника, Заслуженого лікаря Віри Василівни Нікітенко.
1960-1971 рр
При фінансуванні і активної участі всіх підприємств району, в першу чергу підприємств комунального хозяйства, будівельних організацій, особливо БМУ 4-ГА, що є основним генеральним підрядником були побудовані:
1961 р. Будівля аптеки і пологово-гінеколочного відділення
1965 р. Добудований 3-й поверх терапевтичного корпусу;
1968 р. Хірургічний корпус стаціонару
День вибуху старого корпусу поліклініки;
1971 р. День відкриття поліклініки -
У лікарні працював дружний кваліфікований колектив медпрпцівників колег-однодумців. Виріс штат з 150 до 600 чол. Кількість ліжок зросла до 415. Відкрилась біохімічна лабораторія. Значно розширилося надання хірургічної допомоги.
З 1967 р. по 1978 р. функціонувало 42 ліжка в неврологічному відділенні стаціонару. Керував відділенням Галків А. В.1974 рік
Дитяча консультація виділилася в самостійний лікувальний заклад. Відкрито пульмонологічні відділення, утворений пульмонологічний центр.
1978 рік
Відкрито торакально-хірургічне відділення на базі хірургічного відділення, переведеного в 17-у лікарню. Начмедом працювала талановитий керівник, професіонал високого класу Костенко Любов Федорівна, яка внесла значний внесок в розвиток лікувального закладу.
1986 рік
Бригада медичних працівників, в тому числі Макаренко О.Г., Карнаух А.В., Пилип’як О.Я., Педан А.А. і інші були спрямовані в Чорнобиль для надання медичної допомоги постраждалим на ліквідації аварії і будівельникам міста Славутич.
Побудований новий харчоблок.1989 рік
Відбулася реорганізація системи управління охороною здоров’я міста. Лікарня №13 була перетворена в Центральну районну лікарню, а потім в Територіальне медичне об’єднання (ТМО) Комінтернівського району і стала базовим лікувальним закладом з організації лікувально-профілактичної допомоги населенню району.
З 1989 року лікарнею керує головний лікар Алла Євгенівна Бобейко. Під керівництвом Алли Євгенівни лікувальний заклад почав активно розвиватися. На допомогу практичній охороні здоров’я прийшла наука. Лікарня стала базою кафедри торако-абдомінальної хірургії, фтизіатрії і пульмонології, променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти. Згідно наказу МОЗ України №29 від 29.01.2001 р. лікарні присвоєно статус «клінічного лікувально-профілактичного закладу» – міська клінічна лікарня №13. Два терапевтичних відділення перепрофільовані в неврологічне і гастроентерологічне відділення. Відкрито відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії. На базі міської клінічної лікарні №13 отримав новий статус Міський легеневий центр, який надає цілодобову невідкладну і планову медичну допомогу жителям міста Харкова з бронхо-легеневої патологією. Побудований новий операційно-реанімаційний блок.У 2012 році відкрито філію КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня № 13» по вул. Ромашкіна, 6а. Відкриття даного медичного підрозділу дозволило значно поліпшити доступність отримання своєчасної кваліфікованості медичної допомоги для жителів мікрорайону «Аеропорт», а так само є сучасним кроком в реалізації реформи охорони здоров’я в місті Харкові.
-
Таким чином, Комунальний заклад охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня №13» сьогодні – це сучасний багатопрофільний лікувальний заклад, включає в себе поліклініку для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги понад 45 тисячам прикріпленого населення Слобожанського і Основ’янського районів і багатопрофільний стаціонар на 280 ліжок.
У поліклініці ведеться прийом по 23 лікарськими спеціальностями. У жіночій консультації продовжують розвиватися «Школа відповідального батьківства”, “Школа здорового харчування», «Школа репродуктивного здоров’я», «Кабінет планування сім’ї», «Кабінет патології Шийки матки».
Лікарня має сучасне обладнання, функціональну, лабораторну діагностику для забезпечення достатнього діагностично-лікувального процесу. Активно впроваджуються стаціонаро-заміняючі технології.
Стаціонар – потужний структурний підрозділ лікарні, що включає в себе: два пульмонологічних відділення, торакально-хірургічне відділення, терапевтичне відділення, кардіологічне, гастроентерологічне відділення, неврологічне відділення, відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії.
Відкриття філіалу на вул. Ромашкіна, 6а
Візитною карткою лікарні є Міський пульмонологічний центр – провідна установа регіону з діагностики та лікування хворих з такою бронхо-легеневої патологією як: бронхіальна астма, хронічні обструктивні захворювання легень, пневмонія, гострі і хронічні нагнійні захворювання легенів і плеври, спонтанний пневмоторакс, плеврити різної етіології та т.п.У пульмонологічний кабінет поліклініки щодня звертається до 30 хворих з різними захворюваннями легенів з усіх районів міста та області. Хворих з легеневою патологією, які потребують стаціонарного лікування, готові прийняти два пульмонологічних відділення на 110 ліжок і торакально-хірургічне відділення на 40 ліжок.
Пульмонологічний центр оснащений сучасною діагностичною апаратурою – комп’ютерними спірографією, малодозового рентгенівськими установками, апаратом ехосонографіі.Одним з перспективних і пріоритетних напрямків в діагностиці та лікуванні хірургічних бронхо-легеневих захворювань є малоінвазивні ендоскопічні втручання на органах грудної порожнини. Для впровадження і розвитку даного напрямку клініка має необхідне обладнання: відеобронхологічна стійка, фібробронхоскопія, торакоскопічне обладнання, інструментарій.
Активно функціонує операційно-реанімаційний блок, оснащений високотехнологічним обладнанням. За рік в клініці виконується більше 300 різних оперативних втручань..
У 2017 році лікарня стала основною базою кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №1, основ біоетики та біобезпеки Харківського національного медичного університету, що безсумнівно додасть імпульс для подальшого розвитку лікувальної установи.
